Пані говорили українською мовою в стилі XIX століття, з сильним акцентом, а час від часу для зручності взагалі переходили на англійський.
Учасниці конгресу із задоволенням називали паспорт “пашпортом”, тур - “турой″, членів організації - “членкинямі”, а названих сестер - “посестрамі”. Вони з гордістю згадували, що на всіх 250 членах конференції українок Америки були сорочки з абсолютно різною вишивкою.
Жилая квартиры в Хмельницком на DOM.ria.ua
Кажучи про свою соціальну роботу в країнах Європи і Америки, пані дуже швидко і формально звітували про грошові справи своїх організацій, але з ентузіазмом розповідали про організовані ними свята української культури, дитячих ансамблях пісні і танцю з назвами ніби “Джерельце” або “Зорепад”.
Представниці італійських жіночих організацій так схвильовано говорили про відкритих ними за рік українських недільних школах, що стало зрозуміле: через декілька років навіть діти, що переїхали до Італії з України недавно, називатимуть чоловіків “вуйкамі”.
Усесвітній жіночий заповідник →
