« Жіночий рух України набирає оборотів   |   Жіночий рух »


Частково жіночий рух України орієнтується на американський досвід лобіювання. Крім того, українському руху властиві елементи німецького жіночого руху, що поєднує три види діяльності: партійно-орієнтовану, кореневий активізм (gross-root’s) і групи інтересів.
Проте в Германії, на відміну від України, спочатку переважали gross-root’s організації, потім сформувалися формалізовані організації з різними типами структур.

Один з найбільш авторитетних дослідників Українського жіночого руху Л. Смоляр, класифікуючи його, розглядає два основні типи жіночих організацій:

1) традиційні, організаційно сформовані жіночі організації, які діють на основі принципу ієрархічної побудови і самоврядування і характеризуються значним кількісним складом. Діяльність таких організацій часто носить не тільки суспільний, але і суспільно-політичний характер [1].
Лучшая черепица в одессе - мир кровельных услуг Це такі організації, як “Жіноча громада”, “Союз Українок”, “Спилка жінок України” і ін., відроджені на базі історично існуючих жіночих організацій;

2) організації, у яких відсутня чітко позначена структура лідерства і ієрархії, їх діяльність базується на неформальних відносинах. Це такі організації, як Харківський центр гендерних досліджень, Черкаський Жіночий Центр, Вінницьке товариство “Прогресивні жінки” і ін.

Таким чином, в українському жіночому русі виділяються два основні напрями, які, як і описані вище, зорієнтовані на різний вид колективної діяльності. На державному рівні використовуються зв′язки раніше існуючих жіночих (женсоветов), а також партійних і профспілкових організацій, ареною дії яких є політичні інститути.

В їх діяльності існує певна схожість із старою гілкою західного руху, хоча ідеологія має соціалістичне забарвлення і традиційні уявлення про жіночу роль.


Tags: , , , ,

Історія жіночого руху в Україні


Схожі записи