« Жіночий рух України набирає оборотів   |   Жіночий рух »


Соціологи відзначають, що характерною межею соціальних рухів, що діють в країні, можна вважати орієнтацію на “негативний соціальний проект”, який складається під впливом цілком певної, консервативно забарвленої мотивації [3]. Вона значною мірою зводиться до трьох пропозиціям: “зберегти, уберегти, вижити”.
“Негативний соціальний проект” націлений на те, щоб відшукати способи уникнути гіршого. У його завдання не входить позначення параметрів нової соціальної практики - він розгорнений в минуле, а не в майбутнє.

Якщо класифікувати жіноче об’єднання України по ступеню поширеності типу діяльності, то на першому місці опиняться організації, орієнтовані на вирішення соціальних проблем, надання добродійної допомоги різним групам населення. Це істотним чином відрізняє жіночий рух України від Російського, такого, що орієнтується на створення правозахисних організацій [4].
Багато жіночих організацій України в тій чи іншій мірі намагаються вирішувати соціальні проблеми. Змішення видів діяльності - характерна межа жіночих об’єднань, незалежно від того, чи створюються вони як інформаційно-консультативні центри, або як елітні організації, або як асоціації ділових жінок.
Це характерно для “Донецької ліги ділових жінок”, “Асоціації жінок агробізнесу”, “Клубу одеських пані”, федерації ділових жінок “Либідь” і багато інших. Особливо активні в поєднанні багатьох видів діяльності організації 1-го типу, а також Всеукраїнські жіночі організації, яких налічується вже близько 30.

Є підстава стверджувати, що сучасний український жіночий рух відтворює ту традицію, яка була йому властива раніше. Українські жінки традиційно шукали аргументи в захист своїх прав в історичному минулому, а не у феміністській ідеології. Відсутність політичних свобод не сприяла популярності фемінізму.
Жіночі організації прагнули піднести роль жінки в традиційних умовах, не ставлячи мети змінити їх.


Tags: , , , ,

Історія жіночого руху в Україні


Схожі записи